290 років тому народився Григорій Савич Сковорода, про що нам дбайливо нагадує Google на сторінці пошуку (якщо зайти туди з України).
«Уставав дуже рано, їв раз на день, без м'яса і риби, був завжди веселий, сильний, рухливий, з усього задоволений, до всіх добрий, усім готовий послужити. Поважав і любив добрих людей без різниці їх стану, навідувався до хворих, розважав сумних, ділився останнім з тим, хто нічого не мав». («Житіє Сковороди»).
- Що може бути солодше за те, коли любить і прагне до тебе добра душа?
- Любов виникає з любові; коли хочу, щоб мене любили, я сам перший люблю.
- Не все те отрута, що неприємне на смак.
- Безумцеві властиво жалкувати за втраченим і не радіти з того, що лишилось.
- О, коли б ми в ганебних справах були такі ж соромливі і боязкі, як це часто ми буваємо боязкі і хибно соромливі у порядних вчинках!
- З видимого пізнавай невидиме.
- Сліпі очі, коли затулені зіниці.
- Тоді лише пізнається цінність часу, коли він втрачений.
- Хіба може говорити про біле той, котрому невідоме, що таке чорне?
- Не може не блудити нога твоя, коли блудить серце.
- Тінь яблуні не заважає.
- Шукаємо щастя по країнах, століттях, а воно скрізь і завжди з нами; як риба в воді, так і ми в ньому, і воно біля нас шукає нас самих. Нема його ніде від того, що воно скрізь. Воно схоже до сонячного сяйва — відхили лише вхід у душу свою.
- Не розум від книг, а книги від розуму створились.
Ось цiкаве вiдео про нього... Iнфо надається в невимушенiй легкiй формi... http://www.youtube.com/watch?v=jsk3R_Wm3BA
ВідповістиВидалити